Громадам заборонили використовувати ДПТ для нового будівництва: деталі та наслідки

З 1 січня 2025 року детальні плани територій (ДПТ) більше не можуть використовуватися громадами для зміни цільового призначення земельних ділянок чи їх виділення під забудову. Це рішення запроваджено в рамках боротьби з корупцією та хаотичною забудовою.

Що сталося і чому це важливо?

Згідно з новими законодавчими змінами, які закріплені у законі №711, відтепер виділення земельних ділянок під забудову здійснюється виключно на основі комплексного плану просторового розвитку (ППР). Цей підхід спрямований на припинення незаконного використання ДПТ, які раніше застосовувалися забудовниками у змові з місцевою владою для обходу чинних Генеральних планів.

Голова комітету ВР з питань місцевого самоврядування та регіонального розвитку Олена Шуляк пояснила, що раніше ДПТ часто використовувалися для легалізації забудов, які не відповідали Генпланам населених пунктів. Це призводило до транспортних, комунальних і соціальних колапсів, оскільки не враховувалася загальна інфраструктура.

Що таке план просторового розвитку і чому він важливий?

План просторового розвитку – це новий тип документації, який охоплює всю територію громади, включаючи землі поза населеними пунктами. Він:

• визначає функціональні зони (житлові, промислові, рекреаційні);
• узгоджується з громадською думкою;
• обов’язково проходить незалежну експертизу;
• публікується у відкритому доступі, що робить процес планування прозорим.

Більше того, ППР дозволяє змінювати цільове призначення земельних ділянок лише у межах затверджених зон. Наприклад, на промислових землях не можна будувати житло, і це правило поширюється як на приватних власників, так і на органи місцевого самоврядування.

Чому впроваджують нові правила?

Однією з ключових проблем залишається застарілість Генпланів. У багатьох містах України, включаючи Київ, діють плани, ухвалені десятиліття тому. Це ускладнює сучасне планування розвитку територій. Використання ППР усуває цю проблему зав

дяки гнучкості документації: її можна оновлювати щорічно, враховуючи актуальні потреби громади.

Олена Шуляк підкреслила: новий підхід до планування не лише зупиняє зловживання у сфері забудови, а й дозволяє уникнути проблем із незаконними довгобудами, самобудами та земельним рейдерством.

Які виклики стоять перед громадами?

Попри переваги, запровадження планів просторового розвитку стикається з труднощами. Не всі громади мають ресурси та досвід для створення таких документів. Однак для спрощення процесу вже діє низка інструментів, зокрема:

1. Державний містобудівний кадастр, який забезпечує доступ до даних.
2. Програми комплексного відновлення (ПКВ), які можуть слугувати основою для розробки ППР.

Ці інструменти допоможуть громадам адаптуватися до нових вимог і підготувати якісну документацію.

Що це означає для місцевих бюджетів?

Впровадження якісного планування сприятиме збільшенню доходів місцевих бюджетів на 10-20% завдяки ефективнішому використанню земельних ресурсів. Окрім цього, прозорість процесу зменшить кількість корупційних схем, що раніше негативно впливали на економіку громад.